З 28 серпня по 11 вересня 2022 року відбулась перекладацька резиденція TRANSLATORIUM у Карпатах. Десятеро перекладачів і перекладачок з різних міст України на два тижні оселились у затишному просторі Хати–Майстерні в селі Бабин, Івано-Франківської області. Тут вони працювали над власними проєктами, відпочивали та відновлювали сили серед гір.

*Проєкт реалізувався за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «EU4USociety».

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну низка закордонних літературних резиденцій відкрили свої двері для українських перекладачів і перекладачок, надавши їм прихисток та можливості для комфортної роботи. Команда фестивалю TRANSLATORIUM мала на меті підтримати тих, хто залишаються та, попри все, продовжують працювати в Україні.

Учасники та організатори TRANSLATORIUM residency

Учасники та організатори TRANSLATORIUM residency

Для команди TRANSLATORIUM це був дуже важливий проєкт, позаяк організаторам щиро хотілось, аби резиденція стала не лише сприятливим місцем для роботи, а й місцем для знайомств і розширення професійного кола. 

Учасниця резиденції Анна Вовченко працює над перекладом

Учасниця резиденції Анна Вовченко працює над перекладом

«Після 24 лютого для багатьох переклад набув інших обрисів: для когось він став більш утилітарним, волонтерським, для когось — озвученням голосів війни, а для когось — можливістю ескапізму, який важко собі дозволити. Нам видається, що зараз важливо підтримати колег у поверненні до свого фаху та його переосмисленні. Адже досвід війни накладає свій відтиск і на наше професійне життя. Знаємо, що багато перекладачів і перекладачок від лютого волонтерять своєю працею, тож нехай це буде маленькою винагородою для них і можливістю видихнути», — директорка фестивалю TRANSLATORIUM та кураторка резиденції Таня Родіонова.

До слова, команда фестивалю вже має має досвід організації перекладацьких резиденцій. Перша відбулась у квітні 2019 року в Хмельницькому. Тоді четверо перекладачок потягом тижня разом працювали над перекладом п’єси Ніколи МакКартні «Дім».

Одним із найважчих виявився етап відбору. З більш як тридцяти заявок довелось обрати лише десять учасни(ць)ків. Ними стали:

Анна Вовченко (Київ), Лесик Панасюк (Буча-Хмельницький), Наталія Драпак (Тернопіль-Київ), Вікторія Пушина (Херсон-Київ), Ольга Свиріпа (Київ-Рівне), Максим Кущ (Харків-Умань), Ірина Гоял (Канів), Роксоляна Свято (Київ-Львів), Тетяна Непипенко (Київ) та Роман Гардашук (Київ). 

TRANSLATORIUM residency participants

Продумуючи програму, організатори зважали на те, що нині чимало людей потребують психологічної допомоги. Декому із учасників, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, довелось жити в окупації або ж перебувати в зонах бойових дій, тож було очевидним, що психологічна підтримка має стати неодмінною складовою резиденції.

Впоратись з внутрішніми конфліктами, сумом, тривогою, почуттям провини учасникам допомагала психологиня Олена Люклян. Вона провела для резидент(ок)ів кілька спільних психологічних сесій. Також кожен із учасників мав нагоду звернутись за індивідуальною консультацією.

Окрім перекладацької роботи, учасники та учасниці багато гуляли горами та займалися йогою, яку щоранку проводила Олена Масон.

Також самі резиденти проводили тематичні вечори, зокрема присвячені традиціям Індії та Китаю. 

Ще однією подією резиденції став поетичний вечір. Таня Родіонова та Лесик Панасюк читали свою поезію, а Роман Гардашук та Тетяна Непипенко — власні переклади їдишських та німецьких авторів.

Тетяна Непипенко та Роман Гардашук читають власні переклади поезії

Тетяна Непипенко та Роман Гардашук читають власні переклади поезії

Важливою складовою резиденції були спільні зустрічі «5 o’clock tea/coffee» — формат, схожий до баркемпу, де спікерами були самі учасники. Під час них усі разом обговорювали теми від емоційного вигорання до сучасного українського кіно. 

Одна з головних ідей резиденції TRANSLATORIUM  —  створити простір для дискусії про те, чим є переклад в часи війни. Протягом двох тижнів учасни(ці)ки мали змогу обмінюватись власним досвідом та багато говорили про зміни у ставленні до професії:

Як й задумували організатори, ці два тижні були для учасників та учасниць ковтком свіжого карпатського повітря, допомогли перезавантажити мозок та набратись сил, а резиденція TRANSLATORIUM стала ще одним поштовхом для гуртування професійної перекладацької спільноти.

Фото: Тарас Теліщак, Надія Куриляк